1. Орфоепічний словник української мови

уніат

уніа́т

[ун'іат]

-та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уніат — уніа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, – нема кому Порадоньки дати (Т. Шевченко); Для оформлення унії Сигізмунд III скликав у 1596 р. Словник української мови у 20 томах
  3. уніат — -а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, — нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64); Для оформлення унії Сігізмунд III скликав у 1596 р. Словник української мови в 11 томах