упоратися

упо́ратися

[ўпоратиес'а]

= впоратися

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоратися — упо́ратися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упоратися — док. (з чим) дати раду чому, УПОРАТИ що; (з роботою) управитися, виконати <�скінчити, зробити> що; (з почутями) подолати що. Словник синонімів Караванського
  3. упоратися — УПО́РАТИСЯ див. упо́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. упоратися — (впоратися), -аюся, -аєшся, док. 1》 з ким – чим, коло кого – чого і без додатка. Надати кому-небудь належного вигляду, задовольнити його потреби; довести до ладу що-небудь, зробити порядок десь, у чомусь. || Закінчити прибирати, варити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упоратися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. упоратися — УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. з ким — чим, коло кого — чого і без додатка. Надати кому-небудь належного вигляду, задовольнити його потреби; довести до ладу що-небудь, зробити порядок десь, у чомусь. Сомку не байдуже було й про Петра. Словник української мови в 11 томах
  7. упоратися — Упо́ратися, -раюся, -єшся гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась. Шевч. 284. Словник української мови Грінченка