упоратися
упо́ратися
(впоратися), -аюся, -аєшся, док.
1》 з ким – чим, коло кого – чого і без додатка. Надати кому-небудь належного вигляду, задовольнити його потреби; довести до ладу що-небудь, зробити порядок десь, у чомусь.
|| Закінчити прибирати, варити і т. ін. (звичайно про хатню роботу).
|| Закінчити робити будь-що взагалі.
|| Зуміти, спромогтися зробити що-небудь, виконати потрібну роботу десь, справитися з чимсь.
|| Порозумітися з ким-небудь, дійти згоди.
|| Подолати в собі прояв якогось почуття, стану.
2》 Зібрати (урожай).
3》 З'їсти все, нічого не залишивши.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоратися — упо́ратися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоратися — док. (з чим) дати раду чому, УПОРАТИ що; (з роботою) управитися, виконати <�скінчити, зробити> що; (з почутями) подолати що. Словник синонімів Караванського
- упоратися — [ўпоратиес'а] = впоратися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- упоратися — УПО́РАТИСЯ див. упо́рюватися. Словник української мови у 20 томах
- упоратися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- упоратися — УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), аюся, аєшся, док. 1. з ким — чим, коло кого — чого і без додатка. Надати кому-небудь належного вигляду, задовольнити його потреби; довести до ладу що-небудь, зробити порядок десь, у чомусь. Сомку не байдуже було й про Петра. Словник української мови в 11 томах
- упоратися — Упо́ратися, -раюся, -єшся гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась. Шевч. 284. Словник української мови Грінченка