упорядкування

Значення в інших словниках

1. упорядкування — упорядкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. упорядкування — УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкува́ти. Вона [Олена Пчілка] разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
3. упорядкування — (впорядкування), -я, с. Дія за знач. упорядкувати. Упорядкування даних спец. — розміщення даних відповідно до натурального ряду чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упорядкування — УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкува́ти. Впорядкування оплати праці підвищило трудову активність колгоспників, їх виробничу дисципліну (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах