1. Орфоепічний словник української мови

фігурка

фігу́рка

[ф'ігурка]

-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фігурка — фігу́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фігурка — див. фігура Словник синонімів Вусика
  3. фігурка — ФІГУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фігу́ра 1, 2, 7, 9. Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір'їнка (М. Коцюбинський); У спалахах тих вогнищ, мов на вогняній стіні, виринали лялькові фігурки людей і знову безслідно щезали (П. Словник української мови у 20 томах
  4. фігурка — -и, ж. Зменш.-пестл. до фігура 1), 2), 7), 9). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фігурка — СТАТУЕ́ТКА (невелике скульптурне зображення людини або тварини, виготовлене з каменю, металу, дерева тощо), ФІГУ́РКА розм. Хата Гощинської, салон.. Словник синонімів української мови
  6. фігурка — ФІГУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фігу́ра 1, 2, 7, 9. Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір’їнка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах