1. Орфоепічний словник української мови

хисткий

хистки́й

[хиесткий]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хисткий — (який хитається через свою немічність) розхитаний, хиткий, непевний. Словник синонімів Полюги
  2. хисткий — хистки́й 1 прикметник нестійкий хистки́й 2 прикметник який має хист діал. Орфографічний словник української мови
  3. хисткий — Хибкий, хиткий, несталий, нестійкий, нетривкий, непевний, (крок) невпевнений, хитливий, хитлявий, (- ноги) кволий, ненадійний, (- світло), розсіяний, невиразний, (обрій) неокреслений, (- хмари) без форми, непостійний, щораз іншої форми, (доказ) непереконливий, (- славу) скороминущий, (стан) гнучкий Словник синонімів Караванського
  4. хисткий — див. гнучкий; хиткий Словник синонімів Вусика
  5. хисткий — ХИСТКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який хитається з боку на бік або згори донизу; хиткий. Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Матрос .. зневажливо свище. Він почуває під ногою хистку палубу судна, і йому не треба твердішої опори (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. хисткий — I -а, -е. 1》 Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. || Який може легко рухатися, гойдатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий. || Досить нестійкий, невпевнений (про ходу, рухи і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хисткий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Словник синонімів української мови
  8. хисткий — Хистки́й, -ка́, -ке́ = хитки́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хисткий — ХИСТКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (Ільч., Серце жде, 1939, 79); Матрос.. зневажливо свище. Словник української мови в 11 томах
  10. хисткий — Хисткий, -а, -е 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437. 2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. Словник української мови Грінченка