хисткий
хистки́й
I -а, -е.
1》 Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз.
|| Який може легко рухатися, гойдатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий.
|| Досить нестійкий, невпевнений (про ходу, рухи і т. ін.).
|| Який утратив силу через хворобу, втому тощо (про ноги); кволий.
|| Який легко згинається; гнучкий.
2》 Який тьмяно, нерівно світиться, мигає, блимає (про світло, вогонь тощо); розсіяний, невиразний, непевний.
|| Не чітко окреслений.
|| Який перебуває весь час у русі й не має сталої, постійної форми.
3》 перен. Який легко піддається чужому впливові, непостійний, нестійкий у своїх поглядах, переконаннях, вчинках.
|| Малопереконливий, недостатньо обґрунтований.
|| Який не гарантує, не забезпечує досягнення чого-небудь; ненадійний, непевний.
|| Який не триває довго; швидкоплинний.
4》 розм. Слабкий фізично, слабкого здоров'я.
|| Несильний, слабий (про голос).
II -а, -е, до чого і без додатка, діал.
Який має хист (у 1 знач.); умілий, спритний, здібний.
Значення в інших словниках
- хисткий — (який хитається через свою немічність) розхитаний, хиткий, непевний. Словник синонімів Полюги
- хисткий — хистки́й 1 прикметник нестійкий хистки́й 2 прикметник який має хист діал. Орфографічний словник української мови
- хисткий — Хибкий, хиткий, несталий, нестійкий, нетривкий, непевний, (крок) невпевнений, хитливий, хитлявий, (- ноги) кволий, ненадійний, (- світло), розсіяний, невиразний, (обрій) неокреслений, (- хмари) без форми, непостійний, щораз іншої форми, (доказ) непереконливий, (- славу) скороминущий, (стан) гнучкий Словник синонімів Караванського
- хисткий — див. гнучкий; хиткий Словник синонімів Вусика
- хисткий — [хиесткий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- хисткий — ХИСТКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який хитається з боку на бік або згори донизу; хиткий. Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Матрос .. зневажливо свище. Він почуває під ногою хистку палубу судна, і йому не треба твердішої опори (Ю. Словник української мови у 20 томах
- хисткий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Словник синонімів української мови
- хисткий — Хистки́й, -ка́, -ке́ = хитки́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хисткий — ХИСТКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз. Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (Ільч., Серце жде, 1939, 79); Матрос.. зневажливо свище. Словник української мови в 11 томах
- хисткий — Хисткий, -а, -е 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437. 2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. Словник української мови Грінченка