хистко
хи́стко
Присл. до хисткий I.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хистко — хи́стко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (О. Ільченко); // у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах
- хистко — ХИ́СТКО. Присл. до хистки́й¹. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (Ільч., Серце жде, 1939, 5); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
- хистко — Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318. Словник української мови Грінченка