1. Орфоепічний словник української мови

хрущ

[хрушч]

-шча, ор. -шчем, м. (на) -шчу/ -шчев'і, мн. -шч'і, -шч'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрущ — хрущ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хрущ — див. ЖУК. Словник синонімів Караванського
  3. хрущ — ХРУЩ, а́, ч. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. хрущ — -а, ч. 1》 ент. Жук родини пластинчатовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. 2》 перен., розм. Мала дитина, людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрущ — Хрущ, -ща́, -ще́ві, -ще́м; -щі́, -щі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрущ — ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч. Словник української мови в 11 томах