1. Орфоепічний словник української мови

цензурний

цензу́рний

[цеинзурнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цензурний — цензу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. цензурний — ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цензу́ра 2, 3. Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (М. Коцюбинський); Цензурна історія творів І. Словник української мови у 20 томах
  3. цензурний — -а, -е. 1》 Прикм. до цензура 2), 3). Цензурні рогатки — перешкоди, що їх чинить цензура (у 2, 3 знач.) публікації творів, постановці п'єс на сцені і т. ін. 2》 Який відповідає вимогам цензури (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цензурний — Цензу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цензурний — ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цензу́ра 2, 3. Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (Коцюб., III, 1956, 289); Цензурна історія творів І. Словник української мови в 11 томах