цензурний

ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до цензу́ра 2, 3.

Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (Коцюб., III, 1956, 289);

Цензурна історія творів І. Нечуя-Левицького настільки повчальна і різноманітна, що вона могла б стати предметом самостійного дослідження (Рад. літ-во, I, 1957, 78).

Цензу́рні рога́тки — перешкоди, які чинить цензура (у 2, 3 знач.) публікації творів, постановці п’єс на сцені і т. ін.

1935 рік. Напівпрофесіональний Реалістичний театр у Софії. Постановник А. Бенієш і актори докладають великих зусиль, щоб перебороти цензурні рогатки і врятувати від заборони спектакль «Платон Кречет» (Мист., 6, 1967, 21).

2. Який відповідає вимогам цензури (у 2 знач.).

На мій погляд вона [казка] зовсім цензурна і тут, у нас, її пропустять (Мирний, V, 1955, 384);

Звісно, матеріал для альманаху теж мусить бути цензурний (Коцюб., III, 1956, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цензурний — [цеинзурнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. цензурний — цензу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. цензурний — ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цензу́ра 2, 3. Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (М. Коцюбинський); Цензурна історія творів І. Словник української мови у 20 томах
  4. цензурний — -а, -е. 1》 Прикм. до цензура 2), 3). Цензурні рогатки — перешкоди, що їх чинить цензура (у 2, 3 знач.) публікації творів, постановці п'єс на сцені і т. ін. 2》 Який відповідає вимогам цензури (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цензурний — Цензу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)