1. Орфоепічний словник української мови

церемоніальний

церемоніа́льний

[цеиреимон'іал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церемоніальний — (крок) урочистий, п! КАРБОВАНИЙ; (обід) з помпою; церемонійний. Словник синонімів Караванського
  2. церемоніальний — церемоніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. церемоніальний — ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Церемоніальний порядок; Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю (І. Словник української мови у 20 томах
  4. церемоніальний — -а, -е. 1》 Прикм. до церемоніал. Церемоніальний порядок. 2》 Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Церемоніальний марш — урочисте проходження військ у колонах, у розгорнутому строю під музику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. церемоніальний — церемоніа́льний (лат. caeremonialis) 1. Властивий церемоніалові. 2. Урочистий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. церемоніальний — УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Словник синонімів української мови
  7. церемоніальний — ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до церемоніа́л. Церемоніальний порядок. 2. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю (Фр. Словник української мови в 11 томах