церемоніальний
УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Смілянський); Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Яновський); Пролунав тріумфальний звук сурми (Л. Дмитерко); — Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда (О. Довженко); І завтра буде день урочий і великий — Трьох пар заручини (переклад М. Рильського); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка). — Пор. знаме́нний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церемоніальний — (крок) урочистий, п! КАРБОВАНИЙ; (обід) з помпою; церемонійний. Словник синонімів Караванського
- церемоніальний — [цеиреимон'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- церемоніальний — церемоніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- церемоніальний — ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Церемоніальний порядок; Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю (І. Словник української мови у 20 томах
- церемоніальний — -а, -е. 1》 Прикм. до церемоніал. Церемоніальний порядок. 2》 Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Церемоніальний марш — урочисте проходження військ у колонах, у розгорнутому строю під музику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- церемоніальний — церемоніа́льний (лат. caeremonialis) 1. Властивий церемоніалові. 2. Урочистий. Словник іншомовних слів Мельничука
- церемоніальний — ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до церемоніа́л. Церемоніальний порядок. 2. Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю (Фр. Словник української мови в 11 томах