цех

[цех]

-ху, м. (ў) цеиху, мн. цеихи, цеих'іў

два цехие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цех — (ремісників) ІСТ. об'єднання, (в Англії) гільдія; (фабричний) р. робітня; (сатириків) П. когорта, плеяда, хор. Словник синонімів Караванського
  2. цех — (ремісників) союз, див. юнія, (у виробні) відділ Словник чужослів Павло Штепа
  3. цех — рос. цех 1. В епоху феодалізму — об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей з метою захисту власних виробничих інтересів, взаємозахисту. 2. Основний виробничий підрозділ підприємства, виробничої фірми. Розрізняють Ц. основні, допоміжні, обслуговуючі, підсобні, побічні. Eкономічна енциклопедія
  4. цех — цех іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. цех — ЦЕХ, у, місц. в. у цеху́, ч. 1. Об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. Словник української мови у 20 томах
  6. цех — -у, місц. в. у цеху, ч. 1》 Об'єднання ремісників однієї чи близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. || Об'єднання людей одного соціального стану. || перен. Про людей одного фаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цех — (нім. Zeche) 1. В епоху феодалізму – об’єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація, що захищала станові інтереси ремісників як дрібних виробників. 2. Основний виробничий підрозділ промислового підприємства (заводу, фабрики). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. цех — Цех, це́ху, в -хові; це́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цех — ЦЕХ, у, місц. в. у цеху́, ч. 1. Об’єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. Словник української мови в 11 томах
  10. цех — Цех, -ха м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167. Словник української мови Грінченка