циганка
цига́нка
[циеганка]
-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганка — цига́нка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу цига́нка 2 іменник жіночого роду голка розм. цига́нка 3 іменник жіночого роду сорт яблуні розм. Орфографічний словник української мови
- циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка (див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка – ото і вся моя техніка (І. Словник української мови у 20 томах
- циганка — I див. цигани. II -и, ж., розм. Те саме, що циганська голка (див. циганський). III -и, ж., розм. Зимовий сорт яблуні, що має соковиті плоди з темно-червоною шкіркою; плід цього сорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганка — Цига́нка, -нки, -нці; -га́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка ( див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка — ото і вся моя техніка (Ряб. Словник української мови в 11 томах