1. Орфографічний словник української мови

циганка

цига́нка 1

іменник жіночого роду, істота

представниця народу

цига́нка 2

іменник жіночого роду

голка

розм.

цига́нка 3

іменник жіночого роду

сорт яблуні

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циганка — [циеганка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  2. циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка (див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка – ото і вся моя техніка (І. Словник української мови у 20 томах
  3. циганка — I див. цигани. II -и, ж., розм. Те саме, що циганська голка (див. циганський). III -и, ж., розм. Зимовий сорт яблуні, що має соковиті плоди з темно-червоною шкіркою; плід цього сорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. циганка — Цига́нка, -нки, -нці; -га́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка ( див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка — ото і вся моя техніка (Ряб. Словник української мови в 11 томах