циганка
цига́нка
I див. цигани.
II -и, ж., розм.
Те саме, що циганська голка (див. циганський).
III -и, ж., розм.
Зимовий сорт яблуні, що має соковиті плоди з темно-червоною шкіркою; плід цього сорту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганка — [циеганка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- циганка — цига́нка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу цига́нка 2 іменник жіночого роду голка розм. цига́нка 3 іменник жіночого роду сорт яблуні розм. Орфографічний словник української мови
- циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка (див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка – ото і вся моя техніка (І. Словник української мови у 20 томах
- циганка — Цига́нка, -нки, -нці; -га́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циганка — ЦИГА́НКА¹ див. цига́ни. ЦИГА́НКА², и, ж., розм. Те саме, що Цига́нська го́лка ( див. цига́нський). У неї є вже машинка. Ручна. А тепер аж дві буде. А в мене, як на зло, і ручної нема. Голка-циганка та голка-поганка — ото і вся моя техніка (Ряб. Словник української мови в 11 томах