1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цигани

цига́ни

-ан, мн. (одн. циган, -а, ч.; циганка, -и, ж.).

Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності.

|| Трупа, хор, що складається з осіб цієї народності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цигани — ЦИГА́НИ, а́н, мн. (одн. ци́ган, а, ч.; цига́нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Словник української мови у 20 томах
  2. цигани — (самоназва рома) кочовий народ (частково осілий), мешкає в Європі (гол. скупчення в Румунії, Словаччині, Угорщині; в Україні бл. 50 тис.), в Зх. Азії, Африці, Пд. і Пн. Америці, Австралії; 2-5 млн. Універсальний словник-енциклопедія
  3. цигани — ЦИГА́НИ, а́н, мн. (одн. ци́ган, а, ч.; цига́нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Словник української мови в 11 томах