цигани
(самоназва рома)
кочовий народ (частково осілий), мешкає в Європі (гол. скупчення в Румунії, Словаччині, Угорщині; в Україні бл. 50 тис.), в Зх. Азії, Африці, Пд. і Пн. Америці, Австралії; 2-5 млн.; живуть у біологічній, культурній і соціальній ізоляції, підпорядковуючись власним законам і традиціям; первісною вітчизною ц. була Індія, звідки вони вирушили у мандри в VIII-X ст.; мова циганська.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цигани — ЦИГА́НИ, а́н, мн. (одн. ци́ган, а, ч.; цига́нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Словник української мови у 20 томах
- цигани — -ан, мн. (одн. циган, -а, ч.; циганка, -и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. || Трупа, хор, що складається з осіб цієї народності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цигани — ЦИГА́НИ, а́н, мн. (одн. ци́ган, а, ч.; цига́нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. Словник української мови в 11 томах