чудність
чу́дність
[чуд(')н'іс'т']
-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудність — ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Ю. Смолич); Нема що, заходи не йдуть намарне. Словник української мови у 20 томах
- чудність — чу́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чудність — -ності, ж. Абстр. ім. до чудний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чудність — ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Смолич, II, 1958, 15). Словник української мови в 11 томах