1. Орфоепічний словник української мови

шепотіння

шепоті́ння

[шеипоут’ін':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шепотіння — див. шепіт Словник синонімів Вусика
  2. шепотіння — ШЕПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Голос його переходить в шепотіння, але шпарке, тривожне, як маячіння (Леся Українка); Василина затаїла подих, щоб почути його люте шепотіння, але так нічого й не почула (В. Словник української мови у 20 томах
  3. шепотіння — шепоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шепотіння — -я, с. Дія за знач. шепотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шепотіння — Шепоті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шепотіння — ШЕПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Голос його переходить в шепотіння, але шпарке, тривожне, як маячіння (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах