1. Орфоепічний словник української мови

яблунька

я́блунька

[йаблун'ка]

-н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яблунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яблунька — Я́БЛУНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до я́блуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Словник української мови у 20 томах
  3. яблунька — я́блунька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. яблунька — Я́блунька, -ки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яблунька — ЯБЛУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до я́блуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. яблунька — Я́блунька, -ки ж. ум. отъ яблуня. Словник української мови Грінченка