1. Орфоепічний словник української мови

яблучний

я́блучний

[йаблучнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яблучний — -а, -е. Прикм. до яблуко. || Вигот. з яблук, з яблуками. Яблучна кислота — органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яблучний — Я́БЛУЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́блуко. – Терентію! Ага, давай, давай його! – скрикнув раптом Мічурін, побачивши, що Терентій тягне заводіяку яблучних злодюжок – десятирічного хлопця (О. Довженко); // Вигот. з яблук, з яблуками. Словник української мови у 20 томах
  3. яблучний — я́блучний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. яблучний — Я́блучний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яблучний — Я́БЛУЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́блуко. — Терентію! Ага, давай, давай його! — скрикнув раптом Мічурін, побачивши, що Терентій тягне заводіяку яблучних злодюжок — десятирічного хлопця (Довж., І, 1958, 409); // Вигот. з яблук, з яблуками. Словник української мови в 11 томах