1. Орфоепічний словник української мови

язичницький

язи́чницький

[йазичниец'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичницький — ЯЗИ́ЧНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до язичества і язичників (у 1 знач.), пов'язаний з ними. Археологічні дослідження в місцях язичницьких капищ стародавніх слов'ян свідчать, що в центрі, як правило, стояв найбільший ідол, а навкруг нього розміщувались менші... Словник української мови у 20 томах
  2. язичницький — язи́чницький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. язичницький — -а, -е. Стос. до язичества і язичників (у 1 знач.), пов'язаний з ними. || Власт. язичеству, язичникам. || Стос. до часів язичества, пов'язаний з цими часами. Язичницькі божества — Дажбог, Перун, Макоша та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язичницький — ЯЗИ́ЧНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до язичества і язичників (у 1 знач.), пов’язаний з ними. До нашого часу в побуті народу збереглись хороводи, що відображають працю і дозвілля трудящих. .. Словник української мови в 11 томах