ятаган
ятага́н
[йатаган]
-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ятаган — Турецький кривий кинджал [V] Словник з творів Івана Франка
- ятаган — Кинджал Словник чужослів Павло Штепа
- ятаган — ЯТАГА́Н, а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (І. Словник української мови у 20 томах
- ятаган — ятага́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ятаган — -а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятаган — ятага́н (тур. jatagan) холодна зброя, нагадує шаблю чи кинджал, з увігнутим лезом. Словник іншомовних слів Мельничука
- ятаган — ЯТАГА́Н, а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах