ґуля

Значення в інших словниках

1. ґуля — (пухлина на тілі від удару, рани) ґудзь, ґудз, розм. шишак. Словник синонімів Полюги
2. ґуля — ҐУЛЯ – ГУЛЯ Ґуля, -і, ор. -ею. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару тощо. їй здавалось, що вона або наб’є собі ґулю на голові, або завалить стелю в старенькій хаті (М. Літературне слововживання
3. ґуля — Ґургуля, ґудзь, дит. вавка; (на тілі) опуклість, наріст; гулька. Словник синонімів Караванського
4. ґуля — див. наріст Словник синонімів Вусика
5. ґуля — ґу́ля іменник жіночого роду наріст на тілі Орфографічний словник української мови
6. ґуля — ґу́ля вул. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк ◊ зайва́нити ґу́лею вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята ◊ замача́ти ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ запечи́ ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ поста́вити ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ шпили́ти ґу́лю здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. ґуля — -і, ж. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. ґуля — Ґу́ля, -лі, -лею; ґу́лі, ґуль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ґуля — Ґуля, -лі ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. ум. ґулька. Харьк. Словник української мови Грінченка