1. Орфоепічний словник української мови

ґудзик

ґу́дзик

[ґудзиек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґудзик — ґу́дзик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ґудзик — ґу́дзик 1. ґудзик ◊ ви́штифтуватися на оста́тний ґу́дзик → виштифтуватися ◊ <�защі́пнутий> на оста́нній (оста́тний) ґу́дзик надто вихований, вимуштрований (ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. ґудзик — А, ч. Кнопка. Натисни на верхній лівий ґудзик. Словник сучасного українського сленгу
  4. ґудзик — -а, ч. 1》 Предмет, перев. круглої форми, що служить застібкою в одязі або використовується як прикраса. 2》 Рухома частина приладу, інструмента і т. ін., що в разі натискування здатна приводити в дію їхні механізми; кнопка. 3》 діал. Ґуля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґудзик — Ґу́дзик, -ка; -дзики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)