ґудзик
ґу́дзик
-а, ч.
1》 Предмет, перев. круглої форми, що служить застібкою в одязі або використовується як прикраса.
2》 Рухома частина приладу, інструмента і т. ін., що в разі натискування здатна приводити в дію їхні механізми; кнопка.
3》 діал. Ґуля.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґудзик — [ґудзиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- ґудзик — ґу́дзик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ґудзик — ґу́дзик 1. ґудзик ◊ ви́штифтуватися на оста́тний ґу́дзик → виштифтуватися ◊ <�защі́пнутий> на оста́нній (оста́тний) ґу́дзик надто вихований, вимуштрований (ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґудзик — А, ч. Кнопка. Натисни на верхній лівий ґудзик. Словник сучасного українського сленгу
- ґудзик — Ґу́дзик, -ка; -дзики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)