Авеста
Аве́ста
іменник жіночого роду
збір священних книг зороастризму
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авеста — -и, ж. Зібрання священних книг деяких стародавніх народів Середньої Азії, Азербайджану, Ірану та Афганістану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авеста — АВЕ́СТА, и, ж. (з великої літери). У деяких давніх народів Середньої Азії, Азербайджану, Ірану й Афганістану зібрання священних книг, які укладалися протягом багатьох віків. Ранні частини Авести приписуються, за переказами, пророку Заратустрі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- АВЕСТА — • "АВЕСТА" (з перс. — "основний текст") - пам'ятка давньоіран. культури, зібрання священних текстів зороастрійської релігії, пророком і засновником якої був Заратуштра (грец. Зороастр; 2-а пол. 7 — 1-а пол. 6 ст. до н. е.). "А. Українська літературна енциклопедія
- авеста — аве́ста (від перс. апастак – основний текст) збірник «священних» книг зороастризму. Словник іншомовних слів Мельничука
- Авеста — Cвята книга маздаїзму і зороастризму; текст староіранською (авестинською) мовою бл. VI ст. до н.е.; переклад А. середньоперською (пізньоавестійською) мовою і коментар до неї зветься Зенд-Авеста. Універсальний словник-енциклопедія