Біг

Біг

іменник чоловічого роду

Бог

рідко

∗∗∗

біг

іменник чоловічого роду

від: бігати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біг — І БОГ, Господь, Господь-Бог, Отець <�Цар, Владика> Небесний, Цар Всесвітній, Бог-отець, Пан-Біг, Владика Неба і Землі, Творець, Світотворець, Сотворитель, Вседержитель, як ім. Усевишній, Всеблагий; анал. Словник синонімів Караванського
  2. біг — I -у, ч. 1》 Дія за знач. бігти 1-4). З бігом часу — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку подій. 2》 спорт. Вид фізичних вправ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біг — БІГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. бі́гти 1–4. Наздогнав Павло дівчину .. – Варко! тривай, зажди! – ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Марко Вовчок); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (М. Коцюбинський); Від швидкого бігу калатало серце (В. Словник української мови у 20 томах
  4. Біг — Біг → Бог Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. Біг — див. Бог Словник синонімів Вусика
  6. біг — (від нім. Biege – вигин) рубчик на картоні або обгортковому папері (схожий на шарнір), завдяки якому політурна кришка легше розкривається, а папір краще згинається. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Біг — Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки .. Фразеологічний словник української мови
  8. Біг — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  9. біг — Біг, бі́гу, -гові, в бігу́ (від бі́гти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. біг — БІГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. бі́гти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. Біг — Біг и бог, бога м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. Словник української мови Грінченка