біг

БІГ¹, у, ч.

1. Дія за знач. бі́гти 1-4.

Наздогнав Павло дівчину.. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159);

Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб., І, 1955, 189);

Від швидкого бігу налатало серце (Собко, Шлях.., 1948, 27);

День розпочинавсь.. піснею гудків, бігом на далекім перегоні вугільних маршрутних поїздів (Уп., Вітчизна миру, 1951, 38);

Історична гребля перетнула велику ріку, велетенським луком випнулася напроти течії, біг води направляє в турбіни (Ю. Янов., IV, 1959, 139);

Аж поки кров свій не спинила біг, моя любов сіятиме зорею в очах твоїх (Сос., Так ніхто.., 1960, 79);

Світова історія за останні дні надзвичайно прискорила свій біг до всесвітньої робітничої революції (Ленін, 28, 1951, 83).

◊ З бі́гом ча́су — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку (ході) подій.

2. спорт. Вид фізичних вправ, що полягають у швидкому пересуванні по доріжці стадіону або в природних умовах по пересіченій місцевості і становлять головну складову частину легкої атлетики.

Всі вправи художньої гімнастики.. побудовані на поєднанні ходьби, бігу і стрибків (Худ. гімнаст., 1958, 4).

БІГ² див. бог.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біг — І БОГ, Господь, Господь-Бог, Отець <�Цар, Владика> Небесний, Цар Всесвітній, Бог-отець, Пан-Біг, Владика Неба і Землі, Творець, Світотворець, Сотворитель, Вседержитель, як ім. Усевишній, Всеблагий; анал. Словник синонімів Караванського
  2. біг — I -у, ч. 1》 Дія за знач. бігти 1-4). З бігом часу — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку подій. 2》 спорт. Вид фізичних вправ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біг — БІГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. бі́гти 1–4. Наздогнав Павло дівчину .. – Варко! тривай, зажди! – ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Марко Вовчок); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (М. Коцюбинський); Від швидкого бігу калатало серце (В. Словник української мови у 20 томах
  4. Біг — Біг іменник чоловічого роду Бог рідко Орфографічний словник української мови
  5. Біг — Біг → Бог Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. Біг — див. Бог Словник синонімів Вусика
  7. біг — (від нім. Biege – вигин) рубчик на картоні або обгортковому папері (схожий на шарнір), завдяки якому політурна кришка легше розкривається, а папір краще згинається. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Біг — Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки .. Фразеологічний словник української мови
  9. Біг — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  10. біг — Біг, бі́гу, -гові, в бігу́ (від бі́гти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. Біг — Біг и бог, бога м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. Словник української мови Грінченка