1. Словник української мови у 20 томах

біг

БІГ¹, у, ч.

1. Дія за знач. бі́гти 1–4.

Наздогнав Павло дівчину .. – Варко! тривай, зажди! – ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Марко Вовчок);

Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (М. Коцюбинський);

Від швидкого бігу калатало серце (В. Собко);

День розпочинавсь .. піснею гудків, бігом на далекім перегоні вугільних маршрутних поїздів (М. Упеник);

Історична гребля перетнула велику ріку, велетенським луком випнулася напроти течії, біг води направляє в турбіни (Ю. Яновський);

Аж поки кров свій не спинила біг, моя любов сіятиме зорею в очах твоїх (В. Сосюра).

2. Різновид легкоатлетичного спорту, найпоширеніші фізичні вправи, що входять до складу різних спортивних дисциплін.

Усі вправи художньої гімнастики побудовані на поєднанні ходьби, бігу і стрибків (з наук.-попул. літ.);

Найефективнішими серед фізичних вправ є вправи циклічного характеру, до яких належить біг (із журн.).

(1) З бі́гом (з пли́ном) ча́су – згодом, пізніше.

Навіть найвизначніші історичні події з бігом часу не те що втрачають значимість, а просто осмислюються тверезіше, об'єктивніше (із журн.).

△ (2) Бар'є́рний біг – спортивна вправа або змагання, що полягає в доланні на бігу перешкод – бар'єрів, установлених на біговій доріжці.

У деяких областях змагання з таких видів “королеви спорту”, як стрибки у висоту, бар'єрний, естафетний біг не проводяться через відсутність інвентарю, гладких доріжок (з газ.).

◇ (3) На бігу́ – зразу, поспіхом, дуже швидко, не зупиняючись.

Швидко зробив [Кирик] те й те з необхідних формальностей і на бігу прощаючись, поспішає до літака (О. Гончар);

Моряк вирішив утікати, відстрілюючись на бігу (з газ.).

БІГ² див. бог.

БІГ³, у, ч., полігр.

Рубчик на картоні чи обгортковому папері, завдяки якому палітурна кришка легше відкривається, а папір згинається.

Біги зменшують жорсткість по лінії майбутніх згинів та запобігають руйнуванню матеріалів при згинанні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біг — І БОГ, Господь, Господь-Бог, Отець <�Цар, Владика> Небесний, Цар Всесвітній, Бог-отець, Пан-Біг, Владика Неба і Землі, Творець, Світотворець, Сотворитель, Вседержитель, як ім. Усевишній, Всеблагий; анал. Словник синонімів Караванського
  2. біг — I -у, ч. 1》 Дія за знач. бігти 1-4). З бігом часу — згодом, пізніше; в пізнішому розвитку подій. 2》 спорт. Вид фізичних вправ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Біг — Біг іменник чоловічого роду Бог рідко Орфографічний словник української мови
  4. Біг — Біг → Бог Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. Біг — див. Бог Словник синонімів Вусика
  6. біг — (від нім. Biege – вигин) рубчик на картоні або обгортковому папері (схожий на шарнір), завдяки якому політурна кришка легше розкривається, а папір краще згинається. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Біг — Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки .. Фразеологічний словник української мови
  8. Біг — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  9. біг — Біг, бі́гу, -гові, в бігу́ (від бі́гти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. біг — БІГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. бі́гти 1-4. Наздогнав Павло дівчину.. — Варко! тривай, зажди! — ледве промовляє вже: дух у бігу однявсь (Вовчок, І, 1955, 159); Замфір стягнув віжки, коні зменшили біг (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. Біг — Біг и бог, бога м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. Словник української мови Грінченка