Гать

Гать

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

гать

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гать — Гребля, дамба, загата, р. тама; гатка, гата. Словник синонімів Караванського
  2. гать — -і, ж. Те саме, що гатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гать — ГАТЬ, і, ж. Те саме, що га́тка. Колона йшла лісовими болотяними стежками, настилаючи гать за гаттю, щоб провести артилерію та обози (П. Словник української мови у 20 томах
  4. гать — див. гатка; перешкода Словник синонімів Вусика
  5. гать — хоч гре́блю (гать) гати́. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.— Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати (Марко Вовчок); — А гриби у вас є?... Фразеологічний словник української мови
  6. гать — ГА́ТКА (настил для проїзду через болото), ГАТЬ, ГА́ТА діал. Колона йшла лісовими болотяними стежками, настилаючи гать за гаттю, щоб провести артилерію та обози (П. Воронько). Словник синонімів української мови
  7. гать — ГАТЬ, і, жін. Те саме, що гатка. З возів, сідел, хомутів, провіантських бочок і одягу протягом однієї ночі була зроблена через болото гать, по якій і вийшла з оточення значна частина козаків (Історія УРСР, I, 1953, 247)... Словник української мови в 11 томах
  8. гать — 1. Укріплений щебенем або фашинами земляний насип, дорога прокладена через болотисту місцевість. 2. Настил з колод або хмизу на багнистій ділянці шляху. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. гать — Гать, -ті ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180. Словник української мови Грінченка