1. Словник синонімів української мови

гать

ГА́ТКА (настил для проїзду через болото), ГАТЬ, ГА́ТА діал. Колона йшла лісовими болотяними стежками, настилаючи гать за гаттю, щоб провести артилерію та обози (П. Воронько).

ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Колись, за панського ще права, пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку (Б. Грінченко); Уже далеченько відійшла Килина по гатці через став, коли чує, хтось іззаду доганяє (Є. Гуцало); Чигирин.. минає стару загату, яку підмиває темна від торфу вода (М. Стельмах); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати (Я. Баш); Йшлося, власне, про те, як краще.., поставивши тимчасові перегатки, будувати під їх захистом основну споруду (Г. Коцюба); Оце після першої війни підняли гать на лівому березі Ужа (М. Томчаній); — Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (І. Франко); А вже ж тая криниченька Гатою загачена (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гать — Гребля, дамба, загата, р. тама; гатка, гата. Словник синонімів Караванського
  2. гать — -і, ж. Те саме, що гатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гать — ГАТЬ, і, ж. Те саме, що га́тка. Колона йшла лісовими болотяними стежками, настилаючи гать за гаттю, щоб провести артилерію та обози (П. Словник української мови у 20 томах
  4. Гать — Гать іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  5. гать — див. гатка; перешкода Словник синонімів Вусика
  6. гать — хоч гре́блю (гать) гати́. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.— Женихів у тебе, хвалить Бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати (Марко Вовчок); — А гриби у вас є?... Фразеологічний словник української мови
  7. гать — ГАТЬ, і, жін. Те саме, що гатка. З возів, сідел, хомутів, провіантських бочок і одягу протягом однієї ночі була зроблена через болото гать, по якій і вийшла з оточення значна частина козаків (Історія УРСР, I, 1953, 247)... Словник української мови в 11 томах
  8. гать — 1. Укріплений щебенем або фашинами земляний насип, дорога прокладена через болотисту місцевість. 2. Настил з колод або хмизу на багнистій ділянці шляху. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. гать — Гать, -ті ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180. Словник української мови Грінченка