1. Орфографічний словник української мови

Костянтин

Костянти́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Костянтин — Костянтин, Кость лат.; constans (pod. constants) — постійний, стійкий. Костя, Кистенько, Кистик, Костусь, Костіок, Костьо, Китя, Котька. — А ти куди, Максиме? — Рятувати діда Дуная, — промовив з сльозами у голосі. —То і я з тобою, — зашепотів Костянтин. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Костянтин — Константи́н або Костянти́н, -на Костянти́н, -на, Костянти́нович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)