1. Орфографічний словник української мови

Межиріччя

Межи́річчя

іменник середнього роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

межирі́ччя

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межиріччя — -я, с. Простір, місцевість між двома річками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. межиріччя — МЕЖИРІ́ЧЧЯ, я, с. Простір, місцевість між двома річками. У XII ст. на північному сході від Київської землі, в межиріччі Волги та Оки, утворилося сильне Ростово-Суздальське князівство (з навч. літ.); Усе хотіла [Оксана], щоб я переїхав на Полісся, де біля межиріччя і лісу зросла вона (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. межиріччя — Межи́річчя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. межиріччя — МЕЖИРІ́ЧЧЯ, я, с. Простір, місцевість між двома річками. У XII ст. на північному сході від Київської землі, в межиріччі Волги та Оки, утворилося сильне Ростово-Суздальське князівство (Іст. Словник української мови в 11 томах
  5. межиріччя — Межиріччя, -чя с. Водораздѣлъ, междурѣчье. Словник української мови Грінченка