Оріон

Оріо́н

іменник чоловічого роду

зірка

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оріон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – красень-велетень, мисливець. 2》 Сузір'я в екваторіальній смузі неба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оріон — оріо́н (грец. Ώρίων) 1. За давньогрецькою міфологією – красунь-велетень, мисливець. 2. Сузір’я в екваторіальній смузі неба. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Оріон — Екваторіальне сузір'я, в Україні видиме взимку; найяскравіші зірки: Рігель, Бетельгейзе; містить туманності — Велика туманність Оріона та Кінська голова. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Оріон — Оріо́н, -на, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)