1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оріон

оріо́н

-а, ч.

1》 У давньогрецькій міфології – красень-велетень, мисливець.

2》 Сузір'я в екваторіальній смузі неба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Оріон — Оріо́н іменник чоловічого роду зірка Орфографічний словник української мови
  2. оріон — оріо́н (грец. Ώρίων) 1. За давньогрецькою міфологією – красунь-велетень, мисливець. 2. Сузір’я в екваторіальній смузі неба. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Оріон — Екваторіальне сузір'я, в Україні видиме взимку; найяскравіші зірки: Рігель, Бетельгейзе; містить туманності — Велика туманність Оріона та Кінська голова. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Оріон — Оріо́н, -на, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)