Скорина

Значення в інших словниках

1. скорина — див. кора Словник синонімів Вусика
2. скорина — -и, ж. 1》 Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. 2》 Верхній затверділий шар чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що шкірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скорина — СКОРИ́НА, и, ж. 1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Хор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (М. Кропивницький); // Кусок хліба, пирога і т. ін. Словник української мови у 20 томах
4. Скорина — (Скарына) Франциск, до 1490 — не пізніше 1551, білоруський першодрукар та просвітитель, лікар; 1517-19 видав у Празі Біблію білоруською мовою (власний переклад); заснував у Вільнюсі першу друкарню (1524-26?), яка публікувала книги кириличними шрифтами. Універсальний словник-енциклопедія
5. скорина — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Словник синонімів української мови
6. скорина — СКОРИ́НА, и, ж. 1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Xор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (Кроп., V, 1959, 254); // Кусок хліба, gирога і т. ін. [Бекер:] Будуть мені ткачі за скорину робити (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах