скорина
СКОРИ́НА, и, ж.
1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін.
[Хор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (М. Кропивницький);
// Кусок хліба, пирога і т. ін.
[Бекер:] Будуть мені ткачі за скорину робити (Леся Українка).
2. Верхній затверділий шар чого-небудь.
– Може б, ти побув сьогодні дома?.. – Не можу, мамо, – глухо відповів [Дмитро], розбиваючи носком скорину снігу (М. Стельмах).
3. рідко. Те саме, що шкі́рка.
◇ (1) Хлі́ба ні скори́ни – нема ні куска хліба; нема ніякої їжі.
Ой, косили косарики Півтори неділі, – Не бачили косарики Хліба ні скорини (з думи).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Скорина — Скори́на прізвище Орфографічний словник української мови
- скорина — див. кора Словник синонімів Вусика
- скорина — -и, ж. 1》 Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. 2》 Верхній затверділий шар чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що шкірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Скорина — (Скарына) Франциск, до 1490 — не пізніше 1551, білоруський першодрукар та просвітитель, лікар; 1517-19 видав у Празі Біблію білоруською мовою (власний переклад); заснував у Вільнюсі першу друкарню (1524-26?), яка публікувала книги кириличними шрифтами. Універсальний словник-енциклопедія
- скорина — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Словник синонімів української мови
- скорина — СКОРИ́НА, и, ж. 1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Xор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (Кроп., V, 1959, 254); // Кусок хліба, gирога і т. ін. [Бекер:] Будуть мені ткачі за скорину робити (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах