1. Орфографічний словник української мови

Часословець

Часосло́вець

іменник чоловічого роду

Часослов

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Часословець — див. Часослов Словник церковно-обрядової термінології
  2. часословець — ЧАСОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., рел.-церк., розм. Те саме, що часосло́в. – Я вчився вдома в батька та в карапишинського дяка: вивчив часословець, псалтир, вмію читати апостола (І. Словник української мови у 20 томах
  3. часословець — -вця, ч., церк., розм. Те саме, що часослов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. часословець — ЧАСОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.., церк., розм. Те саме, що часосло́в. — Я вчився вдома в батька та в карапишинського дяка: вивчив часословець, псалтир, вмію читати апостола (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах