акузатив

акузати́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акузатив — (грам.) знахідний відмінок Словник чужослів Павло Штепа
  2. акузатив — АКУЗАТИ́В, а, ч., лінгв. Знахідний відмінок. Знахідний відмінок, або акузатив, – відмінок, яким у мовах номінативно-акузативної будови позначається об'єкт дії (прямий додаток) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. акузатив — акузати́в [лат. (casus) accusativus] знахідний відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. акузатив — Акузати́в, -ва, -ву (лат.) – знахідни́й відмі́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)