аліментник

аліме́нтник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аліментник — -а, ч., розм. Той, хто платить аліменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто сплачує аліменти. – Зося закохана у вас. Кохає, незважаючи на те, що ви аліментник (О. Чорногуз); За вказівками починались і кінчались кампанії переслідування троцькістів, правих опортуністів, терористів... Словник української мови у 20 томах
  3. аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто платить аліменти. Словник української мови в 11 томах