аліментник
АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто платить аліменти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аліментник — аліме́нтник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- аліментник — -а, ч., розм. Той, хто платить аліменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аліментник — АЛІМЕ́НТНИК, а, ч., розм. Той, хто сплачує аліменти. – Зося закохана у вас. Кохає, незважаючи на те, що ви аліментник (О. Чорногуз); За вказівками починались і кінчались кампанії переслідування троцькістів, правих опортуністів, терористів... Словник української мови у 20 томах