амоній
амо́ній
іменник чоловічого роду
сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амоній — -ю, ч. Комплексний (складний) йон, що входить до складу амонійних солей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амоній — АМО́НІЙ, ю, ч., хім. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, що широко застосовуються в техніці та сільському господарстві. З азотних добрив найбільше використовують сірчанокислий амоній, хлористий амоній (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- амоній — амо́ній (лат. ammonium, від ammoniacum – аміак), NH4+ – позитивний іон, що в сполуках відіграє роль одновалентного металу. Словник іншомовних слів Мельничука
- амоній — АМО́НІЙ, ю, ч. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, що широко застосовуються в техніці й сільському господарстві. З азотних добрив найбільше використовують.. сірчанокислий амоній, хлористий амоній (Техн. культ., 1956, 326). Словник української мови в 11 томах