1. Великий тлумачний словник сучасної мови

амоній

амо́ній

-ю, ч.

Комплексний (складний) йон, що входить до складу амонійних солей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амоній — амо́ній іменник чоловічого роду сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей Орфографічний словник української мови
  2. амоній — АМО́НІЙ, ю, ч., хім. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, що широко застосовуються в техніці та сільському господарстві. З азотних добрив найбільше використовують сірчанокислий амоній, хлористий амоній (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. амоній — амо́ній (лат. ammonium, від ammoniacum – аміак), NH4+ – позитивний іон, що в сполуках відіграє роль одновалентного металу. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. амоній — АМО́НІЙ, ю, ч. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, що широко застосовуються в техніці й сільському господарстві. З азотних добрив найбільше використовують.. сірчанокислий амоній, хлористий амоній (Техн. культ., 1956, 326). Словник української мови в 11 томах