анонімниця

аноні́мниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анонімниця — АНОНІ́МНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до аноні́мник. Анонімниця навела у листі дійсні факти про неналежне ставлення до дітей у школі, але не підписалася власним ім'ям, бо боялася гніву педагогів (з газ.). Словник української мови у 20 томах