анонімник
аноні́мник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анонімник — -а, ч., розм. Про того, хто пише анонімні листи, заяви і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анонімник — АНОНІ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто пише анонімки. Що їй [Інні] до горя цього брезклого випивохи, анонімника, наклепника, який .. так постарів і зів'яв (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах