анонімник
аноні́мник
-а, ч., розм.
Про того, хто пише анонімні листи, заяви і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анонімник — аноні́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- анонімник — АНОНІ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто пише анонімки. Що їй [Інні] до горя цього брезклого випивохи, анонімника, наклепника, який .. так постарів і зів'яв (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах