анонімник

аноні́мник

-а, ч., розм.

Про того, хто пише анонімні листи, заяви і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анонімник — аноні́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. анонімник — АНОНІ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто пише анонімки. Що їй [Інні] до горя цього брезклого випивохи, анонімника, наклепника, який .. так постарів і зів'яв (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах