1. Орфографічний словник української мови

апологетика

апологе́тика

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апологетика — (від грецьк. apologetigus — захисний) безмірне тенденційне вихваляння чого-небудь або кого-небудь Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. апологетика — -и, ж. 1》 Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії. 2》 перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апологетика — АПОЛОГЕ́ТИКА, и, ж. 1. Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії. Протягом VI століття було вироблено ще одну модель середньовічної культури, яка спиралася на колишні контркультурні інтенції християнської апологетики (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. апологетика — Апологе́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. апологетика — АПОЛОГЕ́ТИКА, и, ж. 1. Галузь богослов’я, що захищає догми християнської релігії. 2. перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін. Словник української мови в 11 томах